ДОСВІД

У кожній людині прихована мудра  сила творця…

Треба їй дати волю розвинутись і розквітнути,

щоб вона збагатила землю ще більшими чудесами.

М. Горький

1. Назва проблеми, над якою працюю:

«Розвиток  логічного мислення  на уроках інформатики у початковій  школі».

 2. Умови виникнення проблеми, становлення досвіду.

Інформатика є найважливішим компонентом загальної освіти в світі. Відіграє велику роль у формуванні цілісного світогляду особистості учнів.

У наш час діти не можуть існувати без комп’ютера, тому, вони повинні мати загальне уявлення та вміння працювати з ним. Проблема розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку стає все більш актуальною. Зміни, що відбуваються в державному стандарті, зумовлюють необхідність виховання покоління, зорієнтованого на розв'язання складних інтелектуальних задач.

          Оптимізувати  навчальний процес, підвищувати ефективність обсягу та форм роботи зі школярами молодшої ланки стає все складніше, керуючись лише традиційними, а інколи застарілими методами та прийомами навчання.

          У сучасних навчальних програмах початкової школи важливе значення надається логічної складової. Під розвитком поняттям «Розвиток логічного мислення» треба розуміти формування логічних прийомів розумової діяльності, а також вміння розуміти і простежувати причинно-наслідкові зв'язки явищ і умінь вибудовувати найпростіші висновки.

Використання ІКТ набуло в наш час великої значущості. Володіння комп’ютерною грамотністю розглядається як уміння писати чи читати.

3. Актуальність досвіду, його практична значимість для підвищення якості навчально –виховного процесу:

Логіка, як філософська наука про закони і форми мислення, є основою всіх інших наук – суспільних, природничих, технічних. Успішне оволодіння основами логічного мислення, зокрема, у початковій школі, допомагає кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін; розвиває насамперед мисленнєві операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку чітко і переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосередитись на структурі власної думки.

Логічні вправи в ігровій формі на уроках надзвичайно корисні. Вони сприяють розвитку, розвивають мислення, навчають мислити правильно, розвивають пам'ять, виховують у дітей спостережливість, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Саме завдяки логічним вправам вчитель може естетично оформити навчальний матеріал, а учень емоційно сприймати його.

Логічні вправи залучають пасивних учнів до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. [3]

Розвиток логічного мислення дитини є важливою складовою навчально-виховного процесу. Педагогічний досвід показує, що особливе значення це має в дошкільному та молодшому шкільному віці. Мислення є найважливішою функцією мозку людини, будь-який вид діяльності не може обійтися без нього.   Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Дослідження психологів свідчать про те, що лише на 14 році життя дитина досягає стадії формально-логічних операцій, після чого її мислення стає все більш схожим на мислення дорослої людини. [1, 83]

Діти не тільки накопичують і поглиблюють знання, а вчаться самостійно і нестандартно міркувати, грамотно обґрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення.

Традиційно дана задача розв’язується засобами ігрових завдань, спрямованих на розвиток таких мисленнєвих операцій, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, змістове співвідношення. Наприклад, розгадуванням загадок або судженням про прислів’я, придумуванням закінчення казки, розповіді, узагальненням різних предметів по групах тощо [6, 53].

Разом з цим, на даному етапі розвитку освіти з’явився новий засіб розвитку дитини — це інформаційні технології. Вони ставлять перед дитиною реальну, зрозумілу, цілком досяжну мету: розв’яжи правильно приклади — відкриєш картинку, вставиш правильно всі букви — просунешся ближче до мети казкового героя. Таким чином, у процесі гри в дитини виникає позитивна мотивація засвоєння знань. Водночас дуже важливо навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Допомогти вчителю в розв’язанні цієї непростої задачі може поєднання традиційних методів навчання і сучасних інформаційних технологій. [8, 48]

Розвиток логічного мислення дитини є важливою складовою навчально-виховного процесу. Педагогічний досвід показує, що особливе значення це має у дошкільному та молодшому шкільному віці.

Вчителі завжди радіють, коли учень добре і швидко мислить, він і вчиться краще і відволікається менше. Народна мудрість говорить: "Розумного відправ - одне слово скажи, не розумного відправ - три скажи, та сам за ним піди". Чи можна добитися того, щоб дитина стала розумнішою? Я вважаю, що так, звичайно! Якщо розвитком розумових здібностей займатися регулярно, так як і тренуватися в краснописі, розвитку сили, витривалості. Якщо учні на уроках постійно займаються вирішенням логічних завдань, цікавих головоломок, то вони набувають навичок вирішення нестандартних завдань, не губляться у важких ситуаціях, діють активно, самостійно знаходять вірні рішення.

У молодшому віці діти краще запам’ятовують інформацію. Коли дитина приходить в школу вона вивчає для себе багато нового та цікавого. Саме тому молодший вік є ефективним у розвитку логічного мислення. Це пов’язано з тим, нові види діяльності та міжособистісні відносини, потребують від них нових психологічних якостей.

Логічне мислення є основою здібностей учнів, є умовою навчання та здобуття знань, формування умінь і навичок. Без мислення не можливе нормальне життя, ні особистості ні суспільства.

Інформатика – одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, яка вивчає інформаційні процеси, методи та засоби отримання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації.

Інформатика найбільше спонукає до методик розвитку логічного мислення.

Логічне мислення дитини зароджується розвивається, по-перше, у процесі спостереження, що є ні чим іншим, як більше більш-менш цілеспрямованим мислячим сприйняттям.

Інформатика відкриває перед дитиною світ пізнання який її цікавить. Сучасні журнали, підручники цікавинки розвитку інформатики на досконалому рівні дають інформацію про новинки комп’ютерів та програмного забезпечення.

Флеш-програми  являє собою анімовану гру, сюжет якої пов'язаний смисловим ланцюжком.

Флеш-програми спрямовані на розвиток пізнавальних процесів, з яких у молодшому шкільному віці найбільш важливими є: увага, сприйняття, уява, пам'ять і мислення.

В основу флеш-програм покладені головні завдання навчання:
– навчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності;
– навчання системного підходу, тобто бачення об’єкта  у взаємозв'язку його компонентів;
– використовувати нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації.

Необхідно наскільки це, можливо, наперед оточити дитину таким середовищем, щоб стимулювати дитину до вирішення певних завдань. Саме в цьому й полягає важлива умова ефективного розвитку логічного мислення.
   Всі заняття з розвитку логічних здібностей проводяться в грі. Для цього потрібні навчальні засоби  нового типу: творчі, розвиваючі.     

Флеш-програми , на мою думку, і є тим новим розвиваючим засобом:
1. Кожна  являє собою наочний набір завдань.
2. Завдання даються дитині на різних рівнях підготовленості.
3. Задачі розташовані приблизно у порядку зростання складності.
4. Задачі мають дуже широкий діапазон труднощів, можуть збуджувати інтерес протягом певного часу.
5. Поступове зростання труднощі завдань сприяє розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.
          Такі флеш-програми вже  виступають в ролі окремого метода, а не просто засобу навчання.

Тому  в моєму баченні флеш-програми - це засіб та метод розвитку творчих здібностей дітей.

У процесі логічного та загального розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку істотне місце займає навчання, їх вирішення та складання простих логічних завдань. Якщо в середній школі навчання ведеться при вирішенні прикладів і завдань, то в практиці роботи початкової ланки прийнято знайомити дітей з найпростішими прийомами логіки на основі простих завдань, в умові яких відображаються реальні, в основному ігрові ситуації. Кожна флеш-програма повинна включати дані і шляхи вирішення.

У роботі з флеш-програмами вдосконалюються вміння проводити аналіз, узагальнювати і конкретизувати, розкривати основне і відкидати все другорядне.
          Заняття з флеш-програмами сприяє вихованню терпіння, наполегливості, волі, сприяє пробудженню інтересу до самого процесу пошуку рішення, дає можливість випробувати глибоке задоволення, пов'язане з вдалим рішенням.

4. Теоретична база досвіду.

Вивченням онтогенезу інтелектуальних процесів і, зокрема, процесів логічного мислення займалися такі відомі психологи, як В. Крутецький, Н. Лукін, А. Лурія, Ж. Піаже, С. Рубінштейн, Д. Фельдштейн та інші. Дослідження даних вчених лягли в основу психолого-педагогічних концепцій розвивального навчання (В. Давидов, Л. Занков, Е. Кабанова-Меллер, Н. Поспєлов), центральною ідеєю якого є розвиток розумових здібностей учня як суб'єкта навчальної діяльності. Питання про застосовності та доцільності використання інноваційних технологій для розвитку логічного мислення у молодших школярів досі залишається відкритим. І пов'язано це, перш за все, із зростанням і вдосконаленням науково-технічної бази, яка застосовується в педагогічній галузі.

Різні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчально-виховному процесі висвітлювали у своїх працях вітчизняні вчені А. Вербицький, А. Верлань, Б. Гершунський, А. Гокунь, М. Жалдак, Ю. Машбиц, Н. Морзе, І. Роберт, А. Співаковський.

Значний внесок у розробку методології та теорії поняття педагогічної інноваційної технології зроблений сучасними педагогами: В. Беспалько, Г. Бургін, В. Журавльовим, В. Загвязінскій, Г. Кларіно, Б. Лихачовим, В. Монаховим , П. Підкасистий, Г. Селевко, Н. Юсуфбекова.

Найбільш широко вживаними і доступними є інформаційно-комп'ютерні технологій (ІКТ).

 5. Завдання мого досвіду  дослідити питання теорії логічного мислення, вивчити основні особливості творчого мислення. аналізувати і розробити свої методи і прийоми активізації творчого мислення учнів, сприяти активізації такого типу мислення.

6. Гіпотеза - передбачається, що процес розвитку логічного мислення у молодших школярів, буде ефективніше, якщо:

ІКТ будуть основним засобом при вивченні нового матеріалу, закріпленні пройденого та перевірку знань.

Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези мною були поставлені наступні завдання:

Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження і виділити робочі визначення понять: «логічне мислення молодшого школяра», «інноваційні технології».

Дати оцінку впливу інноваційних технології на розвиток логічного мислення молодших класів.

Виділити критерії, показники та рівні розвитку логічного мислення.

Визначити та експериментально перевірити педагогічні умови розвитку логічного мислення за допомогою інноваційних технології.

У ході дослідження застосовувалися такі теоретичні та емпіричні методи. До теоретичних методів відноситься аналіз, синтез, абстрагування, моделювання, конкретизація. До емпіричного методів належать спостереження, методи опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), вивчення шкільної документації, експеримент.

          Очікувані результати використання флеш-програм:

- діти розуміють конкретний зміст дії і зв'язки між компонентами і результатом цих дій;

- діти вміють виділяти в задачі відоме і невідоме, а в зв'язку з цим вибирати ту чи іншу дію;

- діти розуміють зв'язок між діями.
          Завдання з використанням флеш-програм прийнято ділити на наступні групи.
          До першої групи належать прості завдання, при вирішенні яких діти засвоюють конкретний зміст матеріалу, наприклад анаграми, істині та хибні висловлювання, ребуси,арифметична абетка, комп’ютерні загадки.

          До другої групи належать прості завдання, при вирішенні яких треба осмислити зв'язок між компонентами і результатами дій. Це завдання на знаходження невідомих компонентів, (тобто кількість спроб для вирішення завдання), наприклад: грибники, переправа, 8 королев, кольорове колесо.

   До третьої групи належать прості завдання, пов'язані з поняттям різницевих відносин, наприклад:  магічний квадрат
          Отже, вирішуючи завдання флеш-програм, діти відрізняються вмінням проводити аналіз і синтез, узагальнювати і конкретизувати, розкривати основне, виділяти головне і відкидати другорядне. А процес вирішення завдань сприяє вихованню терпіння, наполегливості, волі, сприяє пробудженню інтересу до самого процесу пошуку рішення, дає можливість випробувати глибоке задоволення, пов'язане з вдалим рішенням. Тим самим флеш-програма являє собою не тільки засобом, а й методом розвитку у дітей логічного мислення, кмітливості.

7. Т ехнологія досвіду

 Сходинки до інформатики" – єдиний в Україні пропедевтичний курс інформатики для молодших школярів, що має майже 10-річну історію, пройшов належну апробацію та рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Завданням курсу "Сходинки до інформатики" є формування в учнів молодшого шкільного віку алгоритмічного, логічного та критичного мислення; початкових уявлень та навичок роботи з різними програмними засобами для розв’язування практичних завдань з інших предметів початкової школи. Учні разом з анімаційними героями пізнають ази та закріпляють знання по предметам: інформатика, математика, природознавство, українська мова, англійська мова.

Комплекс навчально-розвивальних програм "Сходинки до інформатики Плюс" небезпідставно вважають серцем курсу "Сходинки до інформатики", оскільки пропедевтика інформатики у початковій школі неможлива без використання спеціального програмного забезпечення. До складу розвиваючих ігор для 2-го класу увійшли: Як поводитися з комп’ютером; Де використовують комп’ютер; Стрільці по яблуках; Лісова галявина; Мильні бульки; Розібрані малюнки; Математичний космодром; Кіт-риболов; Слово в лабіринті; Кубики зі складами; Незвичайний поїзд; Незнайко на містку; Дорога до школи; Розгорни серветку. Програмний продукт створений колективом педагогів, психологів, програмістів, художників, аніматорів, неодноразово проходив науково-методичну та психолого-педагогічну експертизу та апробацію в навчальних закладах міста Києва та усієї України. Програмний продукт "Сходинки до інформатики Плюс" рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як електронний засіб навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. Комплекс навчально-розвивальних програм постійно розвивається і удосконалюється. [9]

Дівчинка на ім’я Логіка, вміє краще за всіх міркувати, пояснювати, доводити. Володіє поступливим і дуже добрим характером. Логіка навчає вмінню ясно, чітко викладати, доводити і відстоювати свою думку. І саме сьогодні дівчинка завітала на урок інформатики і принесла для вас декілька задач.

Логічні задачі поділяються на такі типи:

1.                Хто є хто?

Сенс задач під кодовою назвою "Хто є хто?" доволі простий. Вам подані відношення між предметами і, крокуючи ланцюжком цих відношень, ви приходите до правильного результату.

Існує декілька методів вирішення цих задач типу "Хто є хто?". Один із методів вирішення таких задач – метод графів. Другий спосіб, яким вирішуються такі задачі – табличний спосіб.

Приклад: На лавці сидить Марі, її мама, бабуся і лялька. Бабуся сидить поруч з онукою, але не поруч з лялькою. Лялька не сидить поруч з мамою. Хто сидить поруч з мамою Марі?

2.                Круги Ейлера

Це новий тип задач, в яких потрібно знайти деякий перетин множин або їх об’єднання, дотримуючись умови задачі.

Круги Ейлера – геометрична схема, за допомогою якої можна зобразити відношення між підмножинами, для наочного представлення.

Метод Ейлера є незамінним при вирішенні деяких задач, а також спрощує роздуми. Однак, перед тим як перейти до вирішення задачі, потрібно проаналізувати умову. Іноді, за допомогою арифметичних дій вирішити задачу простіше.

Приклад: За допомогою кругів Ейлера зобрази у прямокутнику співвідношення між обсягами наступних понять.

А - дерева

 В – яблуні

3.                Переливання

Це задачі на переливання, в яких за допомогою посудин відомих ємкостей потрібно відмірити деяку кількість рідини.

Приклад: Чи можна, маючи лише дві посудини місткістю 3 л та 5 л, набрати з крана лише 4 л води ?

4.                Зважування

Задачі на зважування – досить поширений тип математичних задач. В таких учень повинен локалізувати відмінних від інших предмет по вазі за обмежену кількість зважувань. Пошук вирішення в такому випадку здійснюється шляхом операцій порівняння, хоча, не тільки одиничних елементів, але і груп елементів між собою.

Приклад: Є 9 кг крупи та гирі 50 г і 200 г. Як зважити 2 кг крупи на шалькових терезах за допомогою 3 зважувань ?

5.                Математичні ребуси

Математичними ребусами називаються завдання на відновлення записів обчислень.

Умова математичного ребусу вміщує або повністю зашифрований запис (цифри, замінені літерами), або лише частину запису (стерті цифри замінені крапками або зірочками).

Записи відновлюються на основі логічних роздумів. При цьому не можна обмежуватися пошуком лише одного розв’язку. Випробування потрібно довести до кінця, щоб переконатися, що нема інших розв’язків, або знайти всі розв’язки. Є математичні ребуси, які мають декілька розв’язків.

Приклад: Однаковими літерами позначені однакові цифри.

7.Задачі, які вирішуються з кінця

Приклад: Сергія пригостили яблуками. Половину він з’їв, а решту, 4 яблука, віддав сестрі. Скільки яблук дали Сергію? [7]

8.     Результативність (стійкі позитивні результати діяльності).

Аналізуючи досвід роботи над проблемою,  визначила наступні результати: в учнів підвищився рівень пізнавального інтересу до предмета; покращилися практичні вміння і навички; збільшилася якість знань. Середній бал навчання з інформатики знаходиться на достатньому рівні .

9.Висновок

В умовах освітніх реформ особливе значення у професійній освіті придбала інноваційна діяльність, спрямована на введення різних педагогічних нововведень. Вони охопили всі сторони дидактичного процесу: форми його організації, зміст і технології навчання, навчально-пізнавальну діяльність.

На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема підготовки школярів, які добре володіють логічними операціями і комп'ютерними технологіями, набуває особливо важливого значення у зв'язку з високими темпами розвитку і вдосконалення науки і техніки, потребою суспільства в людях, здатних швидко орієнтуватися в обстановці, здатних мислити самостійно і вільних від стереотипів. Для цього потрібно працювати з дітьми за даними напрямками ще з молодшого шкільного віку.

Список використаних джерел

1.     Присяжнюк Т. А. Сутність поняття “логічне мислення” / Т. А. Присяжнюк // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали V Всеукраїнської наукової конференції. – Ч. І : педагогіка, психологія, мовознавство. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – С. 104–107.

2.     Яновська Т. А. Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : сп Айвазян О. Б. Сучасні інформаційні технології в Науковій Бібліотеці Хмельницького национального университета/Айвазян О. Б., Глухенька В. О., Петрицький В. М. - Львів: Інформатика та інформаційні технології в навчальний заклад.- 2008. - № 4.

3.     Альошина Н. П. Розвиток евристичного і логічного мислення старшокласників у процесі навчання математики: на прикладі елективного курсу щодо вирішення завдань за допомогою законів логіки спілок: дис. кандидата пед. наук: 05.03.05/Альошина Наталія Петрівна - Р., 2008. - 189 с.

4.     Ананьєв Б. С. Розвиток дітей у процесі початкового навчання і виховання/Ананьєв Б. С. - М .: Педагогіка, 1980. - 379 с.

5.     Бабанський Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу/Бабанський Ю. К - М .: Просвещение, 1982. - 192с.

6.     Бабич Н. Д. Основи культури мовлення/Бабич Н. Д. - Л .: Світ, 1990. - 232 с.

7.     Баглаєва Н. Розвиток логічніх умінь дитини/Баглаєва Н./Дошкільне виховання.- 2000. - № 10. - С. 8-11

8.     Білокобільська Н. Розвиток логічного мислення/Білокобільська Н./Початкова освіта.- 2000. - № 41. - С. 3

9.     Богданова С. Використання нових інформаційних технологій у процесі навчання російській мові і літературі [Електронний ресурс] ../С. В. Богданова//- Режим доступу: # justify gt; Бондаренко С. Навчайте дітей порівнювати/Бондаренко С./Педагогіка і психологія.- 1981. - №9.- С.16-19.

10.Брацлавський О. Використання комп ютерних технологій на уроці літератури/Брацлавське О. О., Челомбітко Т. Л. - Л .: Комп ютер в школі та сім ї.- 2007. - №4.

11.Веселовська Є. В. Педагогічна діагностика логічного мислення учнів: дис. канд. пед. наук: 13.00.01/Веселовська Олена В'ячеславівна.- В, 2002. - 172 c.

12.Виготський Л. З. Мислення і йшлося/Виготський Л. С. - М: АСТ, 2005. - 672 с.

13.Гальперін П. Я. Метод «зрізів» і метод поетапного формування в дослідженні дитячого мислення/Гальперін П. Я./Питання психології.- 1966. - № 4. - С. 129-134.

14.Гальперін П. Я., Проблеми формування знань і умінь у школярів і нові методи навчання в школі/Гальперін П. Я., Запорожець Н.В., Ельконін Д.Б.- М .: Просвещение., 1963. - 210 с. (Питання психології)

15.Гамезо М., Вікова та педагогічна психологія: Учеб. посібник для студентів усіх спеціальностей педагогічних вузів/Гамезо М., Петрова Є., Орлова Л. - М .: Педагогічне товариство Росії, 2004. - С. 122 – 134

16.Гетманова А. Логіка: Підручник для студентів педвузів/Гетманова А. - М .: Вищ. шк., 1986. - 288 с.

17.Гетманова А. Д. Логіка: Учеб. посібник для загальноосвітніх навчальних закладів, шкіл і класів з поглибленим вивченням логіки, ліцеїв і гімназій/А. Д. Гетманова, А.Л.Нікіфоров, М.І.Панов - М .: Дрофа, 1995. 456с.

18.Головін Б. Основи культури мовлення./Головін Б. - М .: Педагогіка, 1980. - 302 с.

19.Давидов В. Види узагальнення в навчанні/Давидов В. - М .: Педогогіка, 1972. - 422 с.

20.Демічева В. В., Формування логічного мислення учнів при навчанні словообразованию/Демічева В.В., Устименко І.А./Початкова школа.- 1994. - № 12. - С. 16-20.

21.Єгорова Т. Логічне і образне в пізнавальної діяльності молодших школярів/Єгорова Т./Початкова школа.- 2000. - № 4. - С. 66 - 68.

22.Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класів путем Вивчення формальної логіки/Жукова С./Початкова школа.- 2002. - № 2. - С. 47 - 51.